Це перша релігійна громада для жінок, яку заснували ще у 1658 році у Віль Марі (у Монреалі). Засновницею була Маргарита Буржуа. Унікальність громади полягала в тому, що сестрам дозволяли жити та працювати за межами монастиря. Це була не замкнена конгрегація для жінок. Більше про історію Нотр-Дама та її засновниці преподобної Маргарити Буржуа розповість montrealanka.com.
Маргарита Буржуа: що відомо про засновницю?
Жінка народилася у Франції, у 1620 році. Вже у 20 років Маргарита відчувала під час церковної сесії глибокі зміни, це змусило її відкинути думки про легковажні речі. Саме у той період вона познайомилася з паном Мезонневом. Вона погодилася супроводжувати вербування 1653 року, яке мало за мету зміцнити оборону Віль-Марі, а також захистити півсотні мешканців від постійних нападів.
Цікаво те, що у часи морської подорожі до Нового Світу Маргарита стала медсестрою, а також довіреною особою і підтримкою для всіх жінок та чоловіків. Завдяки її прибуттю населення Монреалю збільшилося фактично втричі.
Маргарита добре розуміла, яку роль відіграють жінки у майбутньому Канади. Тож вона почала відкривати майстерні, де кожна звичайна жінка могла навчитися тим навичкам, завдяки яким можна було б заробити.
І ще один цікавий факт про преподобну. Для Маргарити важливою людиною, яка вплинула на її становлення, стала Луїза Хомедей. Це сестра у монастирській Конгрегації Нотр-Дам у Труа. До того ж жінка займала посаду директора зовнішньої групи жінок. У свій час саме вона запропонувала кандидатуру Маргарити Буржуа на посаду лідерки групи молодих жінок. Тож, так вона почала навчати дітей із бідних родин.
Каплиця – місце паломництва
Це місце було справжньою мрією. Маргариті Буржуа вдалося у 1655 році згуртувати містян та побудувати каплицю. Затримки, певна невизначеність – все це були перепонами, які врешті-решт вдалося перебороти. Так, у 1675 році у Монреалі звели першу кам’яну каплицю.
Вже у 1658 році була відкрита школа, в якій дітей навчали вірі, рахуванню, читанню, письму. Наприклад, старших дівчат навчали основам домашнього господарства, виховували як майбутніх дружин та матерів. На листопадове свято Святої Катерини всі робили іриски, відповідно, вчили і цього дівчат.
Після успішного відкриття школи Маргарита вирішила повернутися до Франції. Це був час пошуку однодумців, який пройшов успішно. Річ у тому, що разом їм вдалося утворити ядро Конгрегації де Нотр-Дам – спільноти незамкнених жінок. Для тих часів такий радикальний спосіб життя жінок (після здобуття церковного схвалення) був нечуваним та неможливим. Тож, лише у 1700 році, через два роки після смерті Маргарити, жінки все ж здобули це право.
Вшанування пам’яті
Вона стала «святою». Маргарита Буржуа – це піонерка, яка займалася будівництвом будинків, розвитком господарства, відкривала школи для дітей, опікуючись бідними. Її не зміг зупинити єпископ чи король, ніхто не завадив виконанню місії.
У травні 2005 року сестри її громади, а також усі небайдужі жителі Монреалю на зворушливій церемонії принесли її останки до каплиці Нотр-Дам-де-Бон-Секур. Вони проходили повз околиці – місця, де вона жила, де працювала і померла. Церква представила її у якості взірця для сучасності. Вона увійшла в історію, як приклад глибокої духовної сили, мужності та далекоглядності.
Сестри Конгрегації Нотр-Дам
Вони служать людям та церкві, поділяючи духовні цінності Маргарити Буржуа. Довгий час католицька жіноча конгрегація працювала над навчанням дівчаток та хлопчиків на всіх шкільних рівнях. Варто зазначити й те, що навчання продовжує відбуватися і далеко за стінами школи. Сестри Конгрегації присвячують себе роботі – вони підтримують всіх, хто цього потребує.
Варто зазначити, що до 1665 року конгрегація складалася лише з Буржуа та трьох інших сестер. Монастир розташовувався біля рогу Нотр-Дам та Сен-Пол-стріт, сучасні містяни добре знають це місце – Старий Монреаль. В ті часи монастир був приватним простором, відгородженим від громадського життя Монреалю. Сестри мали захист та усамітнення.
Варто розповісти і про час, коли сестри отримали шанс на незамкнене життя. Річ у тому, що колонії потрібні були вчителі, які б могли подорожувати. Буржуа та її сестри допомагали дітям між Квебеком та Монреалем, а також за його межами. Тож, єпископи Квебеку згодом все ж погодилися із тим, що сестри можуть подорожувати, а також жити за межами монастиря. До 1694 року представниці Конгрегації отримали нову конституцію з обмеженнями.
Музей Маргарити Буржуа
У Конгрегації Нотр-Дам де Монреаль шкільна система складалася зі шкіл-інтернатів та денних шкіл. Інтелігентний клас фермерів та ремісників займалися розчищенням лісів та обробленням землі, вони прагнули передати своїм донькам християнські традиції. Процес розпочався саме у Канаді, але згодом такі будинки конгрегації набули поширення в англійських парафіях США. Цікаво те, що у 1909 році у Монреалі було відкрито жіночий коледж Нотр-Дам.
Варто розповісти більше про те, що сталося з приміщенням та землею, якою сестри із Конгрегації Нотр-Дам керували понад 300 років. У жовтні 1662 року Мезоннев запропонував землю Маргариті Буржуа для заснування ферми. Ідея полягала у тому, щоб створити ферму, яка б кормила Конгрегацію (ферма Maison Saint-Gabriel). На території сестри вирощували овочі, фрукти, якими потім кормили всіх, хто цього потребував.
Нині приміщення перетворилося у музей Маргарити Буржуа. Територія була відреставрована та розширена. У самому музеї зберігається близько 15 тисяч унікальних експонатів, завдяки яким можна якнайкраще відчути атмосферу 17-18 віків.
