Тереза Касгрейн є однією з найвідоміших активісток в історії фемінізму Квебеку, що доклала чимало зусиль у боротьбі за надання виборчого права для жінок. Також вона побудувала успішну кар’єру політика та завдяки своїй наполегливості Тереза стала першою жінкою, яка очолила політичну партію в Канаді. Далі на montrealanka.
“Жінкам не потрібна освіта”
Тереза Касгрейн народилася у Монреалі 10 липня 1896 року. Зростала у заможній родині мільйонера. Її батько Родольф Форже розбагатів на трамваях та електриці, а також займався політичною діяльністю.
У восьмирічному віці Тереза стала відвідувати школу-інтернат Конгрегації Пресвятого Серця Ісуса у передмісті Монреаля. Після завершення школи прагнула продовжити здобувати освіту в університеті, проте її батько був проти, оскільки вважав, що жінкам не потрібна освіта, адже вони мають виконувати ролі люблячих дружин та матерів.
Саме тому ще у доволі юному віці Тереза заручилась. Їй тоді було сімнадцять років. Проте весілля так і не відбулось, адже наречений трагічно загинув, коли через лунатизм випав з вікна. У двадцять років Тереза таки вийшла заміж за політика та юриста П’єра-Франсуа Касгрейн, від якого народила четверо дітей.
Виборче право для жінок
До 1917 року жінки у Канаді взагалі не мали жодної можливості взяти участь у виборах. Проте через Першу світову війну прем’єр-міністр Канади Роберт Борден прийняв Закон про вибори у воєнний час, за яким жінки, які мали близькі родинні зв’язки із солдатами, що воювали за кордоном, отримали можливість голосувати.
У 1918 році Тереза супроводжувала П’єра у робочій поїздці до Оттави. Саме під час цієї подорожі вона усвідомила наскільки критичною є проблема відсутності виборчого права для жінок. Спостерігаючи за політичною діяльністю спочатку свого батька, а згодом й свого чоловіка, Тереза Касгрейн вирішує, що також хоче розвивати політичну кар’єру.
Тереза Касгрейн у політиці
У 1921 році вона стає однією з засновниць та віцепрезидентом Провінційного комітету жіночого виборчого права. Вже наступного року комітет відправився на зустріч з прем’єр-міністром Квебеку Луї-Олександром Ташеро, аби обговорити питання надання жіночій частині провінції права голосувати.
У 1928 році Провінційний комітет жіночого виборчого права було перейменовано у Лігу прав жінок, а президентом обрали Терезу Касгрейн. Вона обіймала цю посаду до 1941 року.
У 1940 році ліберали Квебеку зрештою прийняли законопроєкт про виборче право жінок, і жінки отримали право голосу на виборах у Квебеку. Крім того, Тереза також працювала над розвитком реформ у соціальній та правовій сфері, використовуючи свої зв’язки в політичних колах і свій вплив у ЗМІ. У власному будинку вона організовувала зустрічі та політичні дебати, куди запрошувала таких впливових людей, як Френк Скотт, Жак Перро, П’єр Трюдо, Жерар Пеллетьє, Жан Маршан та багатьох інших.
У 1930-х роках Тереза вела радіопередачу Fémina на Radio-Canada, що мала шалений успіх. Разом з Лігою вона займалась розробкою Цивільного кодексу, зокрема питаннями збільшення прав для заміжніх жінок. Також вона просувала ідею збільшення кола професій для жінок, зокрема в юридичній сфері, де частіше за все жінка могла працювати скоріше як виключення.
У 1945 році Тереза Касгрейн домоглась того, аби квебекським жінкам було дозволено отримувати чек на сімейну допомогу на своє ім’я. У 1961 році вона створила квебекське відділення організації “Голос жінок”, метою якої був протест проти ядерної війни. Вона також допомогла заснувати Федерацію жінок Квебеку у 1966 році.
Внесок Терези Касгрейн у покращення правового становища жінок Квебеку був настільки сильним, що її ідеї розвивались й після її смерті. Так, у 1982 році компанія Thérèse-F. Casgrain Foundation продовжила підтримувати розвиток жінок у Канаді та ініціативи, які дозволяють їм змінити наше суспільство.