Монреаль не тільки одне з великих міст провінції Квебек і всієї Канади, воно ще є центром культурного розвитку країни. Адже саме тут упродовж багатьох років виховувалося багато талановитих культурних діячів: акторів, режисерів, сценаристів, музикантів, письменників та інших. Серед численної кількості його світил є одне по-справжньому особливе – Монік Мерк’юрі. Вона була видатною зіркою театру та кіно, яка свого часу підкорила серця багатомільйонної публіки. Далі на montrealanka.
Любов до музики
Монік Меркʼюрі народилася далекого 1930 року в канадському місті Монреаль. Тут вона провела все своє дитинство та юність, і саме тут зародилася її глибока любов до музики та творчості. Зокрема, її шлях на вершину акторської слави розпочався саме з уроків музики. Вона відвідувала їх ще в ранньому віці, а потім навіть закінчила “École de musique Vincent-d’Indy” у 1949 році, у віці 18 років. І з того моменту Мерк’юрі почала активно працювати над кар’єрою віолончелістки. Вона також займалася танцями. І лише наприкінці 1950-х років Мерк’юрі присвятила себе театру та кіно.
Кар’єра актриси
Перш ніж розпочати акторську кар’єру, Меркʼюрі закінчила школу акторської майстерності Жака-Лекока в Парижі в 1957 році. Також вона навчалася в Монреальській драматичній студії до 1962 року. Прорив Меркʼюрі не змусив на себе чекати. Бездоганний талант та неперевершена гра на театральній сцені Монреаля принесли їй широке визнання та любов. Вона мала привабливу сценічну чарівність і здатність втілювати різноманітних персонажів з великою точністю. Її гра по-справжньому заворожувала глядачів у залі. Критики характеризували її наприкінці 1950-1960-х роках як висхідну зірку.
Її кар’єра актриси була однією з найвидатніших. Вона досягла значного міжнародного визнання. Зокрема, це було також можливо завдяки тому, що вона постійно грала двома мовами – французькою та англійською. Вона зіграла сотню головних ролей у театрах Монреаля, а також знялася у багатьох телесеріалах та фільмах. Незабаром Мерк’юрі виявилася дуже затребуваною, і режисерам навіть доводилося змагатися за право працювати з нею. А театральні трупи по всьому місту вимагали, щоб її ім’я було в їхніх афішах.
Зокрема, у період 1960-х років вона знялася у кількох успішних фільмах:
- “Візьми все до уваги”;
- “Астатайон або Бенкет мерців”;
- “Зараз не час для романтики”;
- “В очікуванні Керолайн”;
- “Не дай ангелам впасти”.
Але справжній успіх прийшов до Мерк’юрі у 1970-х роках. Тоді вона отримала нагороду за найкращу жіночу роль у Каннах за квебецький драматичний фільм під назвою “JA Martin Photographer” режисера Жана Бодена.
У період 1990-2000 років Меркʼюрі крім зйомок і виступів на театральній сцені працювала:
- генеральним директором Національної театральної школи у Монреалі;
- художнім керівником.
Безумовно, Меркʼюрі мала винятковий артистичний талант і надзвичайну харизму. Вона залишила величезну спадщину, знявшись у багатьох фільмах. Одним з останніх її фільмів став фільм “Серце вмирає останнім”, який вийшов на екрани у 2017 році. А незадовго, у 2020 році серце талановитої монреальської актриси перестало битися. Вона померла від раку у віці 89 років.